02.07.2022
Свекруха дорікала мою дочку, що та не працює, а сидить на всьому готовому. Мені було соромно перед батьками зятя, тому  я давала їй кошти. Віддала доньці свою пенсійну картку, щоб користувалася грішми

Свекруха дорікала мою дочку, що та не працює, а сидить на всьому готовому. Мені було соромно перед батьками зятя, тому я давала їй кошти. Віддала доньці свою пенсійну картку, щоб користувалася грішми

Все життя працювала, щоб дати дітям лише все найкраще. Я наодинці виховала трьох дітей, зараз вони вже дорослі, подарували мені чудових онуків. Всі проживають окремо. Сини після університету поїхали за кордон й заробили собі на квартири, а от донька після одруження пішла в невістки – живе з чоловіком і його батьками. 

Донька закінчила школу й планувала вступити до університету. Не склала вступні іспити й вирішили ще рік почекати, краще підготуватися. Училище її не влаштовувало категорично. Рік минув даремно. Вступати відмовилася, вийшла заміж.

Коли онукові було два роки, я запропонувала їй вивчитися на швачку, щоб мати професію. Дочка сказала, що дитину в садок не віддасть до трьох років. Потім народився другий онук і на цьому все закінчилося. Роботу дочка не поспішала шукати, хоча діти вже підросли, а старший онук пішов до школи.

Я зраділа, але рано. Працювати прибиральницею дочка не погодилася, а більше вона нічого не вміє. Хоча зарплату запропонували нормальну. Сини наполягають, щоб я пішла з роботи і жила на пенсію, а вони будуть допомагати. Але я не можу звільнитися і залишитися зовсім без грошей. Вони ж не знають, що мою пенсію ось уже три роки забирає донька. Віддавати пенсійну карту назад вона відмовляється. Каже, що гроші йдуть моїм онукам. А якщо мені шкода тисячу гривень на них, то вона не дозволить з ними бачитися.

Що робити, не знаю. Боюся, що сини дізнаються про все і точно перестануть спілкуватися з нею, а може бути, і зі мною. Цього я не хочу: яка б вона не була, але вона – моя дочка і я її люблю. За всі роки я не можу нічого подарувати їх дітям, тільки іграшки дешеві. Все витрачаю на дочку. Так виявилася в заручниках власної доброти. Напевно, я неправильно виховала дочку, щось упустила і тепер повинна за це розплачуватися. Як вийти з цієї ситуації?

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.